Мало кому потрібна сильна українська держава. Власне, вона потрібна лише тим українцям, які готові жити за законом. Проте в них також є проблема: надмірно суворі закони, наперед розраховані на їхнє неповноцінне виконання, так що навіть цим законослухняним доводиться їх періодично обходити (хтось робить це залюбки, хтось із огидою або від безвиході, але ж).

Натомість слабка українська держава потрібна всім, хто навчився паразитувати на її слабкості – і зсередини самого державного апарату (продаючи свою спроможність вибірково вмикати й вимикати державні функції), і ззовні нього (купляючи послуги перших).

Читайте також: Зеленський опинився на руїнах влади – Портников

(Тут одразу треба зазначити, що свавілля представників держави – це не "сильна держава", а якраз дуже слабка держава, якою її окремі функціонери дозволяють собі крутити, як їм зручно.)

Звичайно, лише дуже слабка українська держава влаштовує українських олігархів. А вже Кремль і поготів (тут їхні інтереси збігаються).

Але держава, яка є комфортно (для можновладців) слабкою в нормальній ситуації, у ситуації кризи починає просто розсипатися. Саме це ми спостерігаємо зараз: тиск коронавірусу спричинив в Україні системну кризу державного управління. На такі навантаження "зевлада" вочевидь не була розрахована.

Читайте також: Замість деолігархізації влада занурює Україну в яму феодалізму

Питання: як глибоко має впасти Україна економічно та соціально внаслідок сьогоднішньої безпрецедентної управлінської кризи, щоб українські олігархи та громадянське суспільство знову – як у 2014 році – опинилися в одному човні й узялися рятувати державу як таку – тобто змінили цю калічну "зевладу" на достатньо сильну, щоб упоратися з поточними викликами?

І, головне, як це легітимно зробити у розпал пандемії?

Гадаю, у найближчі місяці ми ще не раз повернемося до цих питань.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube