Українське законодавство дозволяє деяким категоріям громадян відмовитись від проходження військової служби через релігійні переконання. Однак конституційним положенням лише передбачено гарантію заміни військової служби альтернативною невійськовою за наявності такої обставини, як несумісність виконання військового обов'язку з релігійними переконаннями.

Крім того, людина зобов'язана продемонструвати наявність у неї відповідних глибоких, щирих та послідовних релігійних переконань певними даними, крім власних слів та тверджень близьких. Про це повідомили у Верховному суді України, передає OBOZ.UA, інформує UAINFO.org.

Касаційний кримінальний суд Верховного суду встановив, що гарантоване ст. 9 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право сповідувати свою релігію чи переконання щодо можливості сумлінної відмови від військової служби не є абсолютним. Таке право обмежено низкою критеріїв.

Зокрема, положення ч. 4 ст. 35 Конституції України як конституційно-правова норма згідно із ч. 3 ст. 8 Основного закону є нормою прямої дії. Однак цим конституційним положенням лише передбачено конституційну гарантію заміни військової служби альтернативною невійськовою за наявності такої обставини, як несумісність виконання військового обов'язку з релігійними переконаннями громадянина. Водночас, Конституція України не нормує спосіб доведення цієї обставини, який визначається спеціальним законодавством.

Читайте також: Відмова від повістки та неявка до ТЦК. Рада підняла штрафи для ухилянтів

У Верховному суді зазначили, що в умовах збройної агресії РФ, коли під загрозу поставлено життя, здоров'я, безпеку інших громадян і саме існування держави, є потреба в належному комплектуванні ЗСУ. За таких умов досягнення справедливого балансу між правом громадянина за ст. 9 Конвенції про захист прав людини та ст. 35 Конституції України в аспекті можливості сумлінної відмови від військової служби потребує забезпечення об'єктивної перевірки тверджень особи про несумісність її релігійних переконань з військовою службою та підтвердження доказу наявності відповідних переконань.

У суді наголосили, що це не означає, що можливість реалізації права на сумлінну відмову від військової служби обмежується членством у зареєстрованих релігійних організаціях, зміст віровчення яких передбачає безумовну неприпустимість такої служби, носіння та використання зброї. Відмовляючись від служби у збройних силах, людина має продемонструвати наявність у неї відповідних глибоких, щирих та послідовних релігійних переконань певними даними, крім власних слів та тверджень близьких.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube